МОРОЗ ТА МУДРЕЦІ
(ОВСІЙ ДРІЗ)
Їхав
На початку року
Дід-Мороз
Серед лісів
І плела йому
Сорока
Про відомих
Мудреців,
Ніби в світі
Наймудріші
Між людей
Вони одні.
Дід надумав
Перевірить,
Все це правда,
Або ні.
Їде в Хелом,
Де оці
Проживають
Мудреці.
Наче хмара
Білогрива
Вітер мчить.
Сидить візник.
Позад нього -
Сивий-сивий
Тогорічний
Сніговик.
Геть з путі!
Дорогу діду!
Ніби сніжний
Хмарочос
Їде, їде,
Їде, їде
Сам великий
Дід-Мороз.
Їде в Хелом,
Де оці
Проживають
Мудреці.
А в містечку
Хуга свище,
Холоднеча йде сюди.
Чим Мороз
До міста ближче,
Тим лютіші
Холоди.
Дід побачив,
Що будинки
Заморожені стоять
У шапках,
Або в хустинках
І від холоду
Тремтять.
У панчохах теплих
З вовни
Бігають
Коти та пси
І в усіх там
Поголовно
Вже посиніли носи,
Бо по Хеломській ріці
Мчить Мороз
До мудреців.
Ось на площі
Під горою
Він побачив
Білий дім.
Сотні три книжок,
Сувоїв
Мерзнуть долі
Перед ним.
Дід побачив
У віконце
Шість кудлатих
Шуб навкруг
Та баранячий
Великий
Тричі латаний
Кожух.
Із овечіх шкір
Назовні
Видно
Кінчики носів.
Це ж та сімка
Всім відомих
Наймудріших
Мудреців!
Найстаріший
З усіх старших,
Що сидить,
Неначе сич,
Каже так:
- Від холоднечі
Нас врятує
Тільки піч!
Кажуть інші:
- Певна річ,
Скласти маємо
Ми піч!
Та один,
Шістьох молодший
(Двісті років
Ще не мав),
Мовив:
- Піч кладуть
Із глини,
А її у нас нема.
Заспівали всі:
- Нема...
І шукать її дарма.
Найстаріший
З усіх старших,
Наймудріший
Сивий дід
Промовляє:
- Замість глини
Ми для печі
Візьмем лід.
Закивали
П'ять борід:
- Замість глини
Візьмем лід!
Та один
Шістьох молодший
Каже:
- Діждемось біди!
Як затопимо ми
Пічку,
Лід розтане
Назавжди!
Заспівали
Всі діди:
- Лід розтане
Назавжди!
Наймудріший
Каже знову:
- Годі думать -
Скоро ніч!
Масло візьмемо
Вершкове,
Зробимо
Із масла піч.
Кажуть інші:
- Певна річ!
Зробимо
Із масла піч!
Знов міркує
Наймолодший:
- Марна б
Справа ця була,
Бо, як лід,
Вершкове масло
Враз розтане
Від тепла.
І нарада загула:
- Піч розтане
Від тепла!
- Нісенітниця! -
Волає
Найславетніший із них.
- Нісенітниця! -
Співають
Інших п'ятеро старих.
Перший сьомому:
- Коханий
Друже,
Серед завірюх
Краще масло
Хай розтане,
Ніж замерзнуть
Всі навкруг!
Наймудріші всі,
Опріч
Наймолодшого
Гукнули:
- Хай із масла
Буде піч,
Щоб про холод
Ми забули!
Несіть масло!
Кладіть піч!
Зробим піч,
Бо скоро ніч!
Дід-Мороз
Тоді подумав:
- Був у різних я
Краях,
Та мудріших,
Ніж в містечку,
Мудреців
Не бачив я.
Кращих
І шукать дарма,
Бо таких,
Як тут, нема!
| 